2024 IEEE 5th International Conference on Advanced Trends in Information Theory

2024 IEEE 5th International Conference on Advanced Trends in Information Theory

21-23 листопада 2024 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка у змішаному форматі проходила 5-та Міжнародна конференція з передових тенденцій у теорії інформації IEEE ATIT (Advanced Trends in Information Theory).

У роботі конференції взяли участь науково-педагогічні працівники фізико-математичного факультету та здобувачі освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» другого курсу навчання спеціальності 122 Комп’ютерні науки.

Кафедра комп’ютерних наук вже вкотре активно долучилася до цієї конференції. Учасники конференції мали можливість виступити з доповідями за результатами ґрунтовних колективних наукових досліджень, а також з апробаційними працями для їх публікації у шанованій фахівцями з комп’ютерних наук, електротехніки, електроніки та суміжних галузей цифровій бібліотеці IEEE Xplore.

Роботу Міжнародної конференції відкрив академік НАН України, проректор з наукової роботи Львівського національного університету імені Івана Франка Роман ГЛАДИШЕВСЬКИЙ, який розповів про традиції та інновації одного з найстаріших університетів України.

Далі всіх учасників конференції привітав бригадний генерал Олександр ПОТІЙ, який нещодавно очолив Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України. Він розповів про інноваційні програми Держспецзв’язку у сфері кібербезпеки. Згодом розпочалися пленарні доповіді.

Головою технічного програмного комітету треку №1 цієї міжнародної конференції був професор кафедри комп’ютерних наук Володимир БАРАННІК, а доцент кафедри Олександр СЛОБОДЯНЮК увійшов до складу цього комітету.

У роботі секції «Source Coding and Data Compression» взяли участь: завідувач кафедри комп’ютерних наук Віталій ІВАНЮК, професори кафедри Володимир ФЕДОРЧУК і Володимир БАРАННІК, доценти кафедри Віктор ЩИРБА, Ростислав МОЦИК, Тетяна ПИЛИПЮК, Олександр СЛОБОДЯНЮК, Олена СМАЛЬКО, а також магістранти Олексій ЖОЛТОВСЬКИЙ та Олександр СТАНІСЛАВІВ.

 

Результати наукових досліджень колективу науковців у складі Володимира ФЕДОРЧУКА, Андрія ВЕРЛАНЯ та Віталія ІВАНЮКА виклав у доповіді на тему «Decoding Distorted Temperature Sensor Signals in Network Switching Equipment Using Non-linear Integral Volterra Models» професор Андрій ВЕРЛАНЬ.

Доповідь стосувалась вирішення важливої науково-технічної проблеми подолання інерційності температурних датчиків при мережевому контролі температурних режимів комутаційного обладнання комп’ютерних мереж для оперативного керування трафіком на їх вузлах.

Для забезпечення роботи алгоритмів відновлення сигналів в нелінійній постановці задачі з використанням інтегральних моделей було запропоновано інноваційний метод селекції розв’язків з двох паралельних обчислювальних потоків, в яких відбуваються рестарти алгоритмів відновлення із зміщенням ядер інтегральних моделей.

Це дало можливість роботи алгоритмів відновлення на нескінченному часовому проміжку без накопичення похибки розв’язку.

Роботу колективу науковців, до складу якого увійшли викладачі кафедри комп’ютерних наук Ростислав МОЦИК і Тетяна ПИЛИПЮК, на конференції представила декан фізико-математичного факультету Катерина ГЕСЕЛЕВА.

У доповіді на тему «A Data Protection Coding Method Based on Information Theory and Quantum Technologies» було запропоновано підхід до захисту даних у квантових обчислювальних системах, що базується на ентропійному аналізі квантових каналів зв’язку та застосуванні квантового кодування.

Ще один авторський колектив, до складу якого увійшли магістранти кафедри комп’ютерних наук Олександр СТАНІСЛАВІВ та Олексій ЖОЛТОВСЬКИЙ, а також доцент Олена СМАЛЬКО, підготували на конференцію доповідь на тему «Generation techniques for realistic landscape informational models in immersive systems».

У представленій доповіді Олексій ЖОЛТОВСЬКИЙ розповів про результати дослідження авторським колективом нових способів генерації реалістичних ландшафтів та вдосконалення існуючих за рахунок використання у класичних алгоритмах деяких математичних і фізичних диференціальних моделей. А також обґрунтував важливість створення деталізованих цифрових ландшафтів в середовищах з ефектом занурення, таких як системи віртуальної реальності, відеоігри та геопросторові симуляції.