28 червня 2024 року на базі кафедри комп’ютерних наук розпочала роботу Десята Міжнародна наукова конференція «Сучасні проблеми математичного моделювання, прогнозування та оптимізації» (Optima-2024), присвячена пам’яті почесного професора Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, доктора технічних наук, професора, почесного академіка Національної академії педагогічних наук України, ВЕРЛАНЯ Анатолія Федоровича.
Програмний комітет ювілейної конференції очолили учні А.Ф. Верланя – професор кафедри комп’ютерних наук Федорчук Володимир Анатолійович та завідувач кафедри Іванюк Віталій Анатолійович.
Вітальне слово до учасників конференції виголосив ректор Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, професор Копилов Сергій Анатолійович, який окреслив у своїй промові видатні заслуги почесного професора Університету Огієнка Верланя А.Ф. та розповів присутнім про його значний внесок у розвиток науки і освіти України, зокрема, і нашого університету.
Ректор зазначив, що співпраця з Анатолієм Федоровичем проводилась в межах Угоди про спільну науково-освітню діяльність між Кам’янець-Подільським національним університетом імені Івана Огієнка та Інститутом проблем моделювання в енергетиці ім. Г. Є. Пухова НАН України. Також відмітив, що Анатолій Федорович з 2004 по 2012 роки працював на посаді професора кафедри інформатики нашого університету. І, фактично, під його науковим керівництвом формувалися кандидатські і докторські дисертації деяких випускників нашого університету, зокрема, докторів технічних наук Володимира Федорчука та Віталія Іванюка, кандидатів технічних наук Вадима Понеділка, Олександра Маховича, Володимира Тихохода та Олександра Дячука. Таке значне представництво учнів дозволило сформувати наукову школу «Математичне і комп’ютерне моделювання фізичних та інформаційних процесів», основними напрямами якої є методи моделювання динамічних систем на основі інтегральних рівнянь; методи і програмні засоби відновлення сигналів у системах вимірювання, спостереження та керування; методи ідентифікації динамічних систем і процесів; обчислювальні методи розв’язування інтегральних рівнянь; інтелектуалізація комп’ютерних систем моделювання.
Завдячуючи Анатолію Федоровичу на кафедрі комп’ютерних наук здійснюється видання двох збірників наукових праць: «Математичне та комп’ютерне моделювання. Серія: Фізико-математичні науки» та «Математичне та комп’ютерне моделювання. Серія: Технічні науки», які відносять до категорії «Б».
Після вітального слова Сергія Анатолійовича виступила з доповіддю «Науковий доробок та спадщина Анатолія Федоровича Верланя» його дружина Лідія Олексіївна Митько, яка завжди була надійним помічником Анатолія Федоровича у проведенні наукових досліджень і у його громадській діяльності.
Лідія Олексіївна, зокрема, розповіла присутнім, що у науковому доробку Анатолія Федоровича близько 527 наукових праць, серед яких понад 50 монографій, довідників, наукових збірників та 30 патентів і авторських свідоцтв на винаходи. До важливих результатів варто віднести розробку та обґрунтування методів розв’язування прямих і зворотних задач дослідження електричних кіл, синтезу схем, ідентифікації та відновлення зовнішніх збурень. Розробки, що виконувалися під керівництвом А. Ф. Верланя, отримували широке впровадження. Зокрема, до них відносяться програмні засоби діагностики автономних джерел енергопостачання високо-температурної плазми, пристрої обробки вимірів теплових потоків, програми розрахунку періодичних режимів потужних перетворювачів (вирівнювачів, перетворювачів частоти, інверторів та ін.), засоби контролю герметичності великогабаритних паливних резервуарів та автоматизації контролю металевих конструкцій засобів транспортування енергоносіїв.
Анатолій Федорович вів активну педагогічну діяльність. Серед його учнів 21 доктор наук та понад 40 кандидатів наук.
Понад 30 років А.Ф. Верлань брав участь в удосконаленні освіти як вищої, так і середньої, він всіляко сприяв розвитку позашкільних закладів України. Починаючи з 1965 р. брав участь в розробці шкільних освітніх програм, створював багатотиражні посібники та підручники з основ кібернетики, інформатики, обчислювальної техніки.
Останні 20 років свого життя А.Ф. Верлань приділяв значну увагу розвитку систем із вбудованим інтелектом, досліджував когнітивне управління в інтелектуальних навчальних системах, можливості реалізації інформаційних систем з адаптивним управлінням процесами сприймання знань та займався проблемами інтерпретації та розвитку штучного інтелекту, що знайшло відображення у деяких наукових монографіях.
За високий професіоналізм та особистий внесок у розвиток науки Анатолія Федоровича Верланя було нагороджено орденом «Знак Пошани», нагрудними знаками Міністерства освіти і науки України «А.С. Макаренко», «Відмінник освіти України», Почесними грамотами НАН України, медалями Національної академії педагогічних наук України «Ушинський К.Д.», «Григорій Сковорода», «Володимир Мономах». За визначні результати у галузі досліджень з енергетики А. Ф. Верлань був удостоєний іменної премії ім. Г. Ф. Проскури НАН України. У 1995 році йому було присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України».
Пленарне засідання продовжив академік Національної академії наук України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки Хіміч Олександр Миколайович, який онлайн виголосив доповідь на тему «Математичне моделювання: інновації, проблеми і перспективи».
Після натхненної розповіді про найпотужніші суперкомп’ютери світу знаний український кібернетик ознайомив слухачів з напрямками застосування та унікальними можливостями вітчизняного суперкомп’ютерного обчислювального комплексу СКІТ.
Далі естафету прийняли доповідачі, які озвучили результати своїх наукових досліджень у межах міжнародного співробітництва, – професори кафедри виробництва та цивільного будівництва Норвезького університету науки і технологій (місто Йовік, Норвегія) Ю Стертен (Jo Sterten) і Андрій Анатолійович Верлань (старший син А.Ф. Верланя), а також професор та завідувач кафедри автоматизації проєктування енергетичних процесів і систем Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” Олександр Васильович Коваль. Учасники конференції дізналися про особливості організації міжнародного наукового співробітництва, а також про передове інтелектуальне мультиагентне середовище лабораторії розумної енергетики, яке наразі використовується для моделювання, проєктування і навчання інтелектуальних енергетичних систем.
Потім виголошував свою доповідь завідувач кафедри математичного моделювання Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича професор Черевко Ігор Михайлович, який розповів слухачам про наукову школу з диференціально-різницевих і диференціально-функціональних рівнянь, що функціонує у Чернівецькому університеті, а також про апроксимаційні схеми диференціально-різницевих рівнянь та їх застосування.
Наступний доповідач – професор кафедри комп’ютерних систем, мереж та кібербезпеки Національного університету біоресурсів і природокористування України Олексій Єпифанович Коваленко – поінформував наукове товариство, яке долучилося до конференції Optima-2024, про результати комплексного міжнародного проєкту по створенню архітектури конвергентної системи управління ризиками стихійних лих, в якій буде підтримуватися найбільш повне охоплення досліджуваних явищ і процесів, що відстежуються і реєструються сенсорними мережами, сучасними засобами аерокосмічних спостережень з урахуванням ослаблення сигналів хмарами, атмосферними газами тощо. До побудови цифрових двійників досліджуваних об’єктів і процесів, що стануть компонентами розроблювальної системи, долучилися крім українських вчених директор Науково-дослідного центру зі зменшення ризику стихійних лих Університету національного та світового господарства (Болгарія) професор Дімітар Георгієв Велєв, а також китайська вчена Лі Лі з Університету Бенгбу (провінція Аньхой, Китай).
Професор кафедри комп’ютеризованих систем та програмних технологій Національного університету “Одеська політехніка” Фомін Олександр Олексійович описав особливості сучасних моделей машинного навчання нелінійних динамічних об’єктів і представив побудовану на основі експериментальних даних нейронну мережу з часовою затримкою.
А професор кафедри прикладної математики Люблінської Політехніки і професор кафедри теорії оптимальних процесів Львівського національного університету імені Івана Франка Ярослав Михайлович Чабанюк розповів учасникам конференції про особливості процедури стохастичної оптимізації і про важливість визначення нових властивостей та узагальнень алгоритмів оптимізації у системному аналізі невизначеностей, що можна моделювати за допомогою ергодичного напівмарковського середовища для використання під час пошуку найсприятливіших умов у різних застосуваннях, наприклад в теорії управління, теорії передачі інформації, а також при розв’язуванні непараметричних задач математичної статистики.
Наприкінці пленарного засідання було презентовано доповідь, яку підготували професор кафедри комп’ютерних наук Університету Огієнка Володимир Анатолійович Федорчук і завідувач нашої кафедри Віталій Анатолійович Іванюк, упродовж якої було сфокусовано увагу на позитивних властивостях використання моделей в інтегральній формі, а саме – у задачах відновлення вхідних сигналів нелінійних вимірювальних перетворювачів.
Володимир Анатолійович у своїй доповіді окреслив перспективні сфери застосування інтегральних моделей, коло наукових проблем, які постали перед науковцями на сучасному етапі їх застосування, а також про дві проблеми, які вдалось вирішити разом з Віталієм Анатолієвичем, – проблему побудови нелінійних інтегральних моделей, яка вимагає проведення великої кількості експериментів, та проблему накопичення обчислень і похибок при їх числовій реалізації.
Віталій Анатолійович розповів про досягнуті успішні результати у розв’язанні задачі відновлення вхідного сигналу нелінійного вимірювального перетворювача в умовах реального часу при наявності високочастотних шумових завад у вхідному сигналі, а також поділився подальшими планами досліджень наукової школи, заснованої почесним професором Університету Огієнка Анатолієм Федоровичем Верланем, робота якої і надалі буде продовжуватиметься на нашій кафедрі.
Усі доповідачі у своїх доповідях згадували про Анатолія Федоровича Верланя як про видатного науковця з широким науковим кругозором, Учителя, що привів у науковий світ багато талановитої молоді, людину високих людських і моральних якостей.
Незважаючи на перебої з електроенергією та зв’язком, у перший день конференції вдалося плідно та комфортно попрацювати у співтоваристві науковців, працівників кафедри комп’ютерних наук, небайдужих до розвитку вітчизняної науки здобувачів вищої освіти і тих науковців, хто спромігся приїхати в Університет Огієнка.
Далі робота учасників Міжнародної наукової конференції «Optima-2024» продовжилася у форматі секційних засідань.